Рукописна книга – кодекс, що містить твір (або збірку творів) художнього, релігійного, юридичного чи іншого змісту, написаний вручну.

Найдавніші рукописні книги в Україні з'явились у період Київської Русі із запровадженням християнства.

Колекція рукописних книг зберігається в Інституті рукопису.

Рукописні книги, створені до кінця 17 століття (у тому числі фрагменти), відносяться до книжкових пам'яток, відповідно до затвердженого Міністерством культури України "Порядку відбору рукописних книг, рідкісних і цінних видань до Державного реєстру національного культурного надбання" (постанова від 08 липня 2016 р.).

 СЛОВА МОНАХА ДАМАСКІНА : Без початку (1585–1595)

 ЄВАНГЕЛІЄ АПРАКОС ПОВНИЙ (ОРШАНСЬКЕ ЄВАНГЕЛІЄ) (XIII ст.)

 ЄВАНГЕЛІЄ ТЕТР (КИЇВСЬКЕ ЄВАНГЕЛІЄ) (ХV ст.)

 СЛУЖЕБНИК І ТРЕБНИК ПЕТРА МОГИЛИ (1632)

 КИЇВСЬКІ ГЛАГОЛИЧНІ ЛИСТКИ (IX - X ст.)

 СВЕТОЧИ НИСПОСЛАННОГО И ТАЙНЫ ТОЛКОВАНИЯ : коментарии Корана (1574)

 HISTORIA PASCHALIS : (на підставі Біблії та церковних письменників) (XVIII ст.)

 ЗБІРНИК ДОКУМЕНТІВ (XVIII ст.)
Ч. 1. Літопис Григорія Грабянки (XVIII ст.)
Ч. 2. Статті українських гетьманів (з додавальними грамотами російських царів) (XVIII ст.)
Ч. 3. Документи з української історії XVIII ст (XVIII ст.)

 ЄВАНГЕЛІЄ ТЕТР (XIV ст.)

 ІРМОЛОГІОН (СУПРАСЛЬСЬКИЙ) (1598–1601)